гнобительський
ГНОБИТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю. Війна проти імперіалістських, тобто гнобительських держав з боку пригноблених (напр., колоніальних народів) є дійсно-національна війна (Ленін, 23, 1950, 22); Тимчасовий уряд.. довершує гнобительську політику російського імперіалізму! (Смолич, Мир.., 1958, 266).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гнобительський | гнобительська | гнобительське | гнобительські |
Родовий | гнобительського | гнобительської | гнобительського | гнобительських |
Давальний | гнобительському | гнобительській | гнобительському | гнобительським |
Знахідний | гнобительський, гнобительського | гнобительську | гнобительське | гнобительські, гнобительських |
Орудний | гнобительським | гнобительською | гнобительським | гнобительськими |
Місцевий | на/у гнобительському, гнобительськім | на/у гнобительській | на/у гнобительському, гнобительськім | на/у гнобительських |