голоп'ятий
ГОЛОП'ЯТИЙ, а, е, розм. З голими п'ятами, босий. Без чобіт, голоп'ятий, Він поліз по стіні... У гімназії П'ятій Щось мелькнуло в вікні (Бичко, Сійся.., 1959, 395); // перен., зневажл. Про вбогу людину. -Бреши, бреши... Потрібні ото пану Луцеві такі нічліжники, як ти, голоп'яті! (Козл., Ю. Крук, 1957, 374).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | голоп'ятий | голоп'ята | голоп'яте | голоп'яті |
Родовий | голоп'ятого | голоп'ятої | голоп'ятого | голоп'ятих |
Давальний | голоп'ятому | голоп'ятій | голоп'ятому | голоп'ятим |
Знахідний | голоп'ятий, голоп'ятого | голоп'яту | голоп'яте | голоп'яті, голоп'ятих |
Орудний | голоп'ятим | голоп'ятою | голоп'ятим | голоп'ятими |
Місцевий | на/у голоп'ятому, голоп'ятім | на/у голоп'ятій | на/у голоп'ятому, голоп'ятім | на/у голоп'ятих |