горлохват
ГОРЛОХВАТ, а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе. - Не піду їм [мельникові з сином] допомагати, - рішуче заявив чийсь голос. - Самі б ви про совість подумали. Ви - горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (Шиян, Баланда, 1957, 62); - Невже горлохвати вас зовсім оглушили? Невже ви перестали чути дружні голоси? (Шовк., Інженери, 1956, 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горлохват | горлохвати |
Родовий | горлохвата | горлохватів |
Давальний | горлохватові, горлохвату | горлохватам |
Знахідний | горлохвата | горлохватів |
Орудний | горлохватом | горлохватами |
Місцевий | на/у горлохваті, горлохватові | на/у горлохватах |
Кличний | горлохвате | горлохвати |