гофмаршал
ГОФМАРШАЛ, а, ч., дорев. Придворне звання в ряді монархічних країн. У царській Росії відав прийомами і постачанням двору. Торкнувши острогами коня, розлючений, поскакав [Олександр] до будинку, де заздалегідь йому були приготовлені покої гофмаршалом графом Толстим (Кочура, Зол. грамота, 1960, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гофмаршал | гофмаршали |
Родовий | гофмаршала | гофмаршалів |
Давальний | гофмаршалові, гофмаршалу | гофмаршалам |
Знахідний | гофмаршала | гофмаршалів |
Орудний | гофмаршалом | гофмаршалами |
Місцевий | на/у гофмаршалі, гофмаршалові | на/у гофмаршалах |
Кличний | гофмаршале | гофмаршали |