двопалатний
ДВОПАЛАТНИЙ, а, е. Який складається з двох законодавчих палат.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двопалатний | двопалатна | двопалатне | двопалатні |
Родовий | двопалатного | двопалатної | двопалатного | двопалатних |
Давальний | двопалатному | двопалатній | двопалатному | двопалатним |
Знахідний | двопалатний, двопалатного | двопалатну | двопалатне | двопалатні, двопалатних |
Орудний | двопалатним | двопалатною | двопалатним | двопалатними |
Місцевий | на/у двопалатному, двопалатнім | на/у двопалатній | на/у двопалатному, двопалатнім | на/у двопалатних |