демонізм
ДЕМОНІЗМ, у, ч. Властивість за знач. демонічний; демонська сила. Глянув [Юзько] на неї своїми зеленкуватими очима з відтінком демонізму, з виразом якогось внутрішнього вдоволення та з глумом (Коб., III, 1956, 511).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | демонізм | демонізми |
Родовий | демонізму | демонізмів |
Давальний | демонізмові, демонізму | демонізмам |
Знахідний | демонізм | демонізми |
Орудний | демонізмом | демонізмами |
Місцевий | на/у демонізмі | на/у демонізмах |
Кличний | демонізме | демонізми |