дикирій
ДИКИРІЙ, -я, ч., церк. Підсвічник для двох свічок; приналежність архієрейського богослужіння.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дикирій | дикирії |
Родовий | дикирія | дикиріїв |
Давальний | дикирієві, дикирію | дикиріям |
Знахідний | дикирій | дикирії |
Орудний | дикирієм | дикиріями |
Місцевий | на/у дикирії | на/у дикиріях |
Кличний | дикирію | дикирії |