добросердість
ДОБРОСЕРДІСТЬ, дості, ж. Властивість за знач. добросердий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добросердість | добросердості |
Родовий | добросердості, добросердости | добросердостей |
Давальний | добросердості | добросердостям |
Знахідний | добросердість | добросердості |
Орудний | добросердістю | добросердостями |
Місцевий | на/у добросердості | на/у добросердостях |
Кличний | добросердосте | добросердості |