договір
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | договір | договори |
Родовий | договору | договорів |
Давальний | договорові, договору | договорам |
Знахідний | договір | договори |
Орудний | договором | договорами |
Місцевий | на/у договорі | на/у договорах |
Кличний | договоре | договори |
договорити
ДОГОВОРИТИ див. договорювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | договорю | договоримо |
2 особа | договориш | договорите |
3 особа | договорить | договорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | договорив | договорили |
Жіночий рід | договорила | |
Середній рід | договорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | договорімо | |
2 особа | договори | договоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | договоривши |