домірний
ДОМІРНИЙ, а, е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | домірний | домірна | домірне | домірні |
Родовий | домірного | домірної | домірного | домірних |
Давальний | домірному | домірній | домірному | домірним |
Знахідний | домірний, домірного | домірну | домірне | домірні, домірних |
Орудний | домірним | домірною | домірним | домірними |
Місцевий | на/у домірному, домірнім | на/у домірній | на/у домірному, домірнім | на/у домірних |