доречність
ДОРЕЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доречний. Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (Ле, Міжгір'я, 1953, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | доречність | доречності |
Родовий | доречності, доречности | доречностей |
Давальний | доречності | доречностям |
Знахідний | доречність | доречності |
Орудний | доречністю | доречностями |
Місцевий | на/у доречності | на/у доречностях |
Кличний | доречносте | доречності |