дослужувати
ДОСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСЛУЖИТИ, служу, служиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відрізок часу, що залишився до визначеного строку. - Ой, я тут, бо ще зозуля не кукала, ще я не дослужив рік (Калин, Закарп. казки, 1955, 199); Йому лишилося ще дослужити кілька літ до пенсії (Фр., VII, 1951, 372); // перев. док. Вибути встановлений строк на службі. Став він служити, стало те лоша поправлятися, така з його путня коняка вийшла! Оце, думає, дослужу та й поїду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужую | дослужуємо |
2 особа | дослужуєш | дослужуєте |
3 особа | дослужує | дослужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужуватиму | дослужуватимемо |
2 особа | дослужуватимеш | дослужуватимете |
3 особа | дослужуватиме | дослужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дослужував | дослужували |
Жіночий рід | дослужувала | |
Середній рід | дослужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дослужуймо | |
2 особа | дослужуй | дослужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дослужуючи | |
Минулий час | дослужувавши |