доучуватися
ДОУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОУЧИТИСЯ, учуся, учишся, док. 1. Завершувати свою освіту, закінчувати вивчення чого-небудь. - Ні! Так, Костю, не можна; їдь - доучуйся (Вас., II, 1959, 205); [Павло:] Вчився... Закінчити не дали. А тепер доучуватись пізно (Корн., II, 1955, 155).
2. Учитися до якого-небудь строку. Доучився в цій школі до сьомого класу.
3. розм. Багато й довго учачись або учачи що-небудь, зазнавати чогось неприємного.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доучуюся | доучуємося |
2 особа | доучуєшся | доучуєтеся |
3 особа | доучується | доучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доучуватимуся | доучуватимемося |
2 особа | доучуватимешся | доучуватиметеся |
3 особа | доучуватиметься | доучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доучувався | доучувалися |
Жіночий рід | доучувалася | |
Середній рід | доучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доучуймося | |
2 особа | доучуйся | доучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доучуючись | |
Минулий час | доучувавшись |