дратливий
ДРАТЛИВИЙ, а, е. 1. Те саме, що дратівливий 1. Вона здалася йому якоюсь збудженою, дратливою: не дивно - війна (Голов., Тополя.., 1965, 109); Дратлива людина.
2. фізл. Пов'язаний з діянням подразника на організм в цілому або на окремий орган. У безперервному процесі врівноважування організму з зовнішнім світом беруть участь обидва процеси: як дратливий, так і гальмівний (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дратливий | дратлива | дратливе | дратливі |
Родовий | дратливого | дратливої | дратливого | дратливих |
Давальний | дратливому | дратливій | дратливому | дратливим |
Знахідний | дратливий, дратливого | дратливу | дратливе | дратливі, дратливих |
Орудний | дратливим | дратливою | дратливим | дратливими |
Місцевий | на/у дратливому, дратливім | на/у дратливій | на/у дратливому, дратливім | на/у дратливих |