дрібничка
ДРІБНИЧКА, и, ж. 1. Зменш, до дрібниця. Юнакам кожна справа здавалася дрібничкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 46); У квартирі Мусадзе все до найменшої дрібнички носило на собі відбиток піклування господині (Собко, Біле полум'я, 1952, 25); Майстри виробляли такі предмети-дрібнички, як пудрениці, портсигари, шкатулки, мундштуки та ін. (Матеріали з етногр.., 1956,4).
2. Маленький предмет, що служить прикрасою, забавкою і т. ін. На комоді.. картки далекої давнини, різні дрібнички (Коп., Земля.., 1957, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дрібничка | дрібнички |
Родовий | дрібнички | дрібничок |
Давальний | дрібничці | дрібничкам |
Знахідний | дрібничку | дрібнички |
Орудний | дрібничкою | дрібничками |
Місцевий | на/у дрібничці | на/у дрібничках |
Кличний | дрібничко | дрібнички |