дужчати
ДУЖЧАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися дужчим. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки (Мирний, III, 1954, 11); Голос Кармелюка звучить на високій ноті, дужчає, наростає (Кучер, Пов. і опов., 1949, 113); Міцній і дужчай, Будь славна нині і навік-віків, Могутня Партія Більшовиків! (Нех., Під.. зорею, 1950, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дужчаю | дужчаємо |
2 особа | дужчаєш | дужчаєте |
3 особа | дужчає | дужчають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дужчатиму | дужчатимемо |
2 особа | дужчатимеш | дужчатимете |
3 особа | дужчатиме | дужчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дужчав | дужчали |
Жіночий рід | дужчала | |
Середній рід | дужчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дужчаймо | |
2 особа | дужчай | дужчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дужчаючи | |
Минулий час | дужчавши |