діловитість
ДІЛОВИТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. діловитий. Висока ідейність і свідомість, організованість, діловитість, наполегливість і тверда дисципліна у праці, - ось риси, які повинні відзначати комуністів і комсомольців (Рад. Укр., 13.III 1962, 1); Москва вабили своєю діловитістю (Рибак, Час.., 1960, 697).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діловитість | діловитості |
Родовий | діловитості, діловитости | діловитостей |
Давальний | діловитості | діловитостям |
Знахідний | діловитість | діловитості |
Орудний | діловитістю | діловитостями |
Місцевий | на/у діловитості | на/у діловитостях |
Кличний | діловитосте | діловитості |