дітвак
ДІТВАК, а, ч., розм. Те саме, що дитина 1. Одним словом, були ми.. приятелями, наскільки се слово можна приложити до таких дітваків, якими були ми тоді (Фр., І, 1955, 191); Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася (Кобр., Вибр., 1954, 54); Ми виходимо з літака, - з усіх хат щодуху стрімголов летять до нас дітваки, а за ними поспішають жінки (Смолич, Після війни, 1947, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дітвак | дітваки |
Родовий | дітвака | дітваків |
Давальний | дітвакові, дітваку | дітвакам |
Знахідний | дітвака | дітваків |
Орудний | дітваком | дітваками |
Місцевий | на/у дітваку, дітвакові | на/у дітваках |
Кличний | дітваку | дітваки |