евікція
ЕВІКЦІЯ, -ї, ж. У цивільному праві – відсудження у покупця придбаного ним майна, товару на підставі того, що продаж був незаконним; у випадку евікції продавець повинен відшкодувати покупцю завдані йому збитки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | евікція | евікції |
Родовий | евікції | евікцій |
Давальний | евікції | евікціям |
Знахідний | евікцію | евікції |
Орудний | евікцією | евікціями |
Місцевий | на/у евікції | на/у евікціях |
Кличний | евікціє | евікції |