еліптичний
ЕЛІПТИЧНИЙ, а, е. 1. мат. Який становить собою еліпс (у 1 знач.). Астрономи передбачають появу і таких космічних тіл, як астероїди, що рухаються по дуже витягнутих еліптичних орбітах (Наука.., 2, 1958, 42); // Який має вигляд, форму еліпса. Жінчина туалетка з еліптичним дзеркалом видалась йому якоюсь істотою (Фр., VI, 1951, 378).
2. лінгв. Який характеризується опусканням якого-небудь члена речення, що може бути визначений з контексту Неповні речення називають також еліптичними реченнями (Сл. лінгв. терм., 1957, 103).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | еліптичний | еліптична | еліптичне | еліптичні |
Родовий | еліптичного | еліптичної | еліптичного | еліптичних |
Давальний | еліптичному | еліптичній | еліптичному | еліптичним |
Знахідний | еліптичний, еліптичного | еліптичну | еліптичне | еліптичні, еліптичних |
Орудний | еліптичним | еліптичною | еліптичним | еліптичними |
Місцевий | на/у еліптичному, еліптичнім | на/у еліптичній | на/у еліптичному, еліптичнім | на/у еліптичних |