жестикулювання
ЖЕСТИКУЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. жестикулювати. Промовець говорив запально, надуживаючи врочистим жестикулюванням рукою (Ле, В снопі.., 1960, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жестикулювання | жестикулювання |
Родовий | жестикулювання | жестикулювань |
Давальний | жестикулюванню | жестикулюванням |
Знахідний | жестикулювання | жестикулювання |
Орудний | жестикулюванням | жестикулюваннями |
Місцевий | на/у жестикулюванні | на/у жестикулюваннях |
Кличний | жестикулювання | жестикулювання |