забарювати
ЗАБАРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАБАРЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАБАРИТИ, арю, ариш, док., розм. 1. перех. Залишати кого-, що-небудь десь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна; затримувати, загаювати. -Інтереси.. вітчизни потребують не забарювати тут війська (Стар., Облога.., 1961, 28); Через це, щоб не забаряти Вас, так хутко і рвуся з цим листом (Мирний, V, 1955, 376); [Старости і бояри:] Забарила нас та Максимова мати Ласкавими словами, Солодкими медами (Кроп., II, 1958, 108); - Ні-ні, скидати й не треба, на вас пришивати ще краще.., не бійтеся, я не забарю вас! - мовила дівчина (Л. Янов., І, 1959, 18).
2. тільки док., неперех., рідко. Те саме, що забарився 1. Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Вовчок, , 1955, 199).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забарюю | забарюємо |
2 особа | забарюєш | забарюєте |
3 особа | забарює | забарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забарюватиму | забарюватимемо |
2 особа | забарюватимеш | забарюватимете |
3 особа | забарюватиме | забарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забарював | забарювали |
Жіночий рід | забарювала | |
Середній рід | забарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забарюймо | |
2 особа | забарюй | забарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | забарюючи | |
Минулий час | забарювавши |