заборонений
ЗАБОРОНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заборонити1 1. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені у Росії? (Л. Укр., V, 1956, 141); На бляшаній дощечці ледь виднівся вицвілий напис: «Стороннім вхід заборонений» (Шиян, Баланда, 1957, 24); //у знач. прикм. Одначе всі вони кинулись до заборонених творів, і дехто почав їх голосно читать (Н.-Лев., І, 1956, 455); // у знач. ім. заборонене, ного, с. Те, що підлягає забороні. Погляд [у юнака] насмішкуватий і впертий, руки.. люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно (Ю Янов., II, 1958, 32); // заборонено, безос. присудк. сл. Моргунов розташував свою роту на відпочинок, вислав бокові дозори. Людям заборонено курити і розмовляти (Тют., Вир, 1964, 492).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заборонений | заборонена | заборонене | заборонені |
Родовий | забороненого | забороненої | забороненого | заборонених |
Давальний | забороненому | забороненій | забороненому | забороненим |
Знахідний | заборонений, забороненого | заборонену | заборонене | заборонені, заборонених |
Орудний | забороненим | забороненою | забороненим | забороненими |
Місцевий | на/у забороненому, забороненім | на/у забороненій | на/у забороненому, забороненім | на/у заборонених |