завальний
ЗАВАЛЬНИЙ, альна, альне. 1. діал. Якого є багато. Пу-гу-у! - вила-гула хуртовина, заносила країну завальними снігами, замітала бездомних, розорених по лісах та болотах (Довж., І, 1958, 308).
2. діал. Який має великі розміри і велику вагу; важкий. Коники.. сіпнули й соб і цабе, напрудились і ледве поволокли ту завальну машину (Н.-Лев., III, 1956, 168).
3. спец. Який засипається, завалюється чим-небудь (для зберігання, готування чогось). Технологія приготування кормів здійснюється так: зерно з завальної ями норією перевантажується в зерносклад з швидкістю три тонни за 5 хвилин (Рад. Укр., 3.11 1962, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завальний | завальна | завальне | завальні |
Родовий | завального | завальної | завального | завальних |
Давальний | завальному | завальній | завальному | завальним |
Знахідний | завальний, завального | завальну | завальне | завальні, завальних |
Орудний | завальним | завальною | завальним | завальними |
Місцевий | на/у завальному, завальнім | на/у завальній | на/у завальному, завальнім | на/у завальних |