завислий
ЗАВИСЛИЙ, а, е. 1. Діепр. акт. мин. ч. до зависнути. Війська, залишаючи завислих на дротах убитих, змушені були відійти назад у степ (Гончар, II, 1959, 402); Він знов упав на крісло і затрясся, як кедр, завислий над кручею, від подиху бурі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 341).
2. прикм. Те саме, що суспендований. Кров являє собою прозору рідину - кров'яну плазму, в якій в завислому стані перебуває безліч кров'яних клітин - червоних і білих тілець (Метод. викл. анат.., 1955, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завислий | зависла | зависле | завислі |
Родовий | завислого | завислої | завислого | завислих |
Давальний | завислому | завислій | завислому | завислим |
Знахідний | завислий, завислого | завислу | зависле | завислі, завислих |
Орудний | завислим | завислою | завислим | завислими |
Місцевий | на/у завислому, завислім | на/у завислій | на/у завислому, завислім | на/у завислих |