завойовництво
ЗАВОЙОВНИЦТВО, а, с. Насильницькі, загарбницькі дії завойовників. Міжнаціональна дружба народів.. стала основою, одною з причин найбільшої в історії світу воєнної перемоги - перемоги над армією і ідеологією поневолення, завойовництва і національної нерівності, - над фашизмом (Смолич, Після війни, 1947, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завойовництво | завойовництва |
Родовий | завойовництва | завойовництв |
Давальний | завойовництву | завойовництвам |
Знахідний | завойовництво | завойовництва |
Орудний | завойовництвом | завойовництвами |
Місцевий | на/у завойовництві | на/у завойовництвах |
Кличний | завойовництво | завойовництва |