загоряти
ЗАГОРЯТИ, яю, яєш, ЗАГОРАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГОРІТИ, рю, риш, док. 1. Набувати засмаги, ставати смуглявим під дією сонячного проміння. Загоряє й чорніє тіло (Вишня, II, 1956, 334); Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки, а та собі скинула халат і вмостилася на сонці загорати (Тют., Вир, 1960, 233); - Ой душно тут на сонці! - сказала Сусана Уласівна. - Доки ми будемо тут пектися? Ти, Ватю, загориш (Н.-Лев., IV, 1956, 98); // Присмалюватися на сонці (про рослини). Осипався рясний цвіт у садах, палило сонце, в'ялило, - цвіт загоряв, облітав, - пекуча весна взялася (Горд., II, 1959, 36).
2. тільки недок., перен., розм. Марнувати, гаяти час. - Ну, коли вже твоє серце сигналить, - махнув рукою Козаков, - то... загоряй, братва! (Гончар, III, 1959, 436); Правий фланг кров'ю сходить, з ніг валиться, а ми загораємо... (Кучер, Чорноморці, 1956, 376).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загоряю | загоряємо |
2 особа | загоряєш | загоряєте |
3 особа | загоряє | загоряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загорятиму | загорятимемо |
2 особа | загорятимеш | загорятимете |
3 особа | загорятиме | загорятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загоряв | загоряли |
Жіночий рід | загоряла | |
Середній рід | загоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загоряймо | |
2 особа | загоряй | загоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | загоряючи | |
Минулий час | загорявши |