заграбувати
ЗАГРАБУВАТИ, ую, уєш і ЗАГРАБИТИ, блю, биш; мн. заграблять; док., перех., розм. Захопити, відняти що-небудь по-злодійському. - Флоту і в нас нема, - пояснив херсонський посланець. - Всі, які були, судна ті ж таки грабіжники заграбували, погнали за море з народним добром (Гончар, II, 1959, 42); - Казали мені заграбити [кожуха] - я заграбив, решта не до мене належить (Фр., III, 1950, 200); // Пограбувати кого-небудь. Набіжим на хутір - пана заграбуєм (Щог., Поезії, 1958, 476).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заграбую | заграбуємо |
2 особа | заграбуєш | заграбуєте |
3 особа | заграбує | заграбують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заграбував | заграбували |
Жіночий рід | заграбувала | |
Середній рід | заграбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заграбуймо | |
2 особа | заграбуй | заграбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заграбувавши |