загривок
ЗАГРИВОК, вка, ч. 1. Задня частина шиї у тварини. Довелося.. щеня взяти за загривок і кинути слузі сусідки (Ле, Наливайко, 1957, 319); // розм. Те саме, що потилиця. - Хропуть... Уже он скоро сонце в загривок припече, а вони сни видивляються. Такі нахазяйнують чортів пляшку! - лаявся Йонька, плескаючи молотком по косі (Тют.. Вир, 1964, 223).
2. Нижня частина кінської гриви біля холки. * Образно. Викосили нивку. Подивись, як чисто - ні тобі загривка... (Ус., Листя.., 1956, 21); Вітер рвав загривки грудочок і чорною метелицею носився по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | загривок | загривки |
Родовий | загривка | загривків |
Давальний | загривкові, загривку | загривкам |
Знахідний | загривок | загривки |
Орудний | загривком | загривками |
Місцевий | на/у загривку | на/у загривках |
Кличний | загривку | загривки |