задерев'яніло
ЗАДЕРЕВ'ЯНІЛО. Присл. до задерев'янілий 2, 3. Коленкур задерев'яніло дивився на гвардійців, які поралися біля печі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 388).
задерев'яніти
ЗАДЕРЕВ'ЯНІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати твердим, як дерево, набути ознак деревини. Стояв [нарубок] на стрісі напівзруйнованого сарая, скидав з нього солому, що давно вже задерев'яніла, втратила житній колір (Руд., Остання шабля, 1959, 170); // Утратити чутливість, рухливість; отерпнути, заклякнути. Сергій геть притомився. Спини - не розігнути, руки задерев'яніли, здається, от-от пальці самі розчіпляться і кісся випорсне з них (Мушк., Чорний хліб, 1960, 3); В серце [Антона] заповз холодок страху, задерев'яніли ноги (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 31).
2. перен. Завмерти, застигнути на місці. Оглянувся [Домарат] і задерев'янів. Біля дверей лежить згорнута в клубок.. ведмедиця (Оп., Іду.., 1958, 527).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задерев'янію | задерев'яніємо |
2 особа | задерев'янієш | задерев'янієте |
3 особа | задерев'яніє | задерев'яніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задерев'янів | задерев'яніли |
Жіночий рід | задерев'яніла | |
Середній рід | задерев'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задерев'яніймо | |
2 особа | задерев'яній | задерев'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задерев'янівши |