задимлюватися
ЗАДИМЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАДИМИТИСЯ, иться; мн. задимляться; док. 1. Наповнюватися, покриватися димом, кіптявою. [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (Кроп., III, 1959, 201).
2. тільки док. Почати димити. Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухати (Фр., VI, 1951, 57); Аж ось задимилась колода, блимнули іскри, й одразу ж спалахнув вогонь (Міщ., Сіверяни, 1961, 27); Заточилась молодиця, під босими ногами задимилась темним пилом дорога (Стельмах, II, 1962, 207).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлююся | задимлюємося |
2 особа | задимлюєшся | задимлюєтеся |
3 особа | задимлюється | задимлюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлюватимуся | задимлюватимемося |
2 особа | задимлюватимешся | задимлюватиметеся |
3 особа | задимлюватиметься | задимлюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задимлювався | задимлювалися |
Жіночий рід | задимлювалася | |
Середній рід | задимлювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлюймося | |
2 особа | задимлюйся | задимлюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задимлюючись | |
Минулий час | задимлювавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлююся | задимлюємося |
2 особа | задимлюєшся | задимлюєтеся |
3 особа | задимлюється | задимлюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлюватимуся | задимлюватимемося |
2 особа | задимлюватимешся | задимлюватиметеся |
3 особа | задимлюватиметься | задимлюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задимлювався | задимлювалися |
Жіночий рід | задимлювалася | |
Середній рід | задимлювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задимлюймося | |
2 особа | задимлюйся | задимлюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задимлюючись | |
Минулий час | задимлювавшись |