задобрений
ЗАДОБРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задобрити. Сказала [Тетяна] з присміхом: - У нас всі начальники в Лебедині задобрені... (Горд., Дівчина.., 1954, 262); Спить Чіпка. Совість, задобрена горілкою, його не мучила (Мирний, 1, 1949, 289); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? ІЦерба одна, засипана злегка пшоном та задобрена шматочком сала з цибулею -от і все (Мирний, IV, 1955, 320).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задобрений | задобрена | задобрене | задобрені |
Родовий | задобреного | задобреної | задобреного | задобрених |
Давальний | задобреному | задобреній | задобреному | задобреним |
Знахідний | задобрений, задобреного | задобрену | задобрене | задобрені, задобрених |
Орудний | задобреним | задобреною | задобреним | задобреними |
Місцевий | на/у задобреному, задобренім | на/у задобреній | на/у задобреному, задобренім | на/у задобрених |