ЗАЖИВО, присл. При житті, живими, [2-га дівчина:] Та бог з тобою, Мар'яно, що се ти заживо начала себе оплакувать? Одумайся! (Вас., III, 1960, 14); Вони [герої] були серед солдатів, які не хотіли більше гнити заживо в окопах (Цюпа, Україна.., 1960, 47).