заземлювач
ЗАЗЕМЛЮВАЧ, а, ч., ел., радіо. Будь-який металевий провідник у вигляді труби, пластини, дроту, що використовується для заземлення. Глибинними заземлювачами є вертикально забиті стальні труби діаметром 30-40 мм з товщиною стінок 2-4 мм, довжиною 2-3 м (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заземлювач | заземлювачі |
Родовий | заземлювача | заземлювачів |
Давальний | заземлювачеві, заземлювачу | заземлювачам |
Знахідний | заземлювач | заземлювачі |
Орудний | заземлювачем | заземлювачами |
Місцевий | на/у заземлювачі, заземлювачу, заземлювачеві | на/у заземлювачах |
Кличний | заземлювачу | заземлювачі |