закабаляти
ЗАКАБАЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАКАБАЛЯТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощатм. Користуючись своєю владою, старшина [України у XVIII ст.] закабаляла і гнобила народ, стягувала різні побори (Іст. УРСР, І, 1953, 338); Англійці.. вторглися в 1839 р. в Китай і три роки вели там жорстоку війну, щоб закабалйти Китай (Нова іст., 1956, 111).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закабаляю | закабаляємо |
2 особа | закабаляєш | закабаляєте |
3 особа | закабаляє | закабаляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закабалятиму | закабалятимемо |
2 особа | закабалятимеш | закабалятимете |
3 особа | закабалятиме | закабалятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закабаляв | закабаляли |
Жіночий рід | закабаляла | |
Середній рід | закабаляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закабаляймо | |
2 особа | закабаляй | закабаляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закабаляючи | |
Минулий час | закабалявши |