заковерзувати
ЗАКОВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати. - Вона, бачте, мене часом і слухав. А коли закаверзує, то я й присилую, - веселенько промовила Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 325).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заковерзую | заковерзуємо |
2 особа | заковерзуєш | заковерзуєте |
3 особа | заковерзує | заковерзують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заковерзував | заковерзували |
Жіночий рід | заковерзувала | |
Середній рід | заковерзувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заковерзуймо | |
2 особа | заковерзуй | заковерзуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заковерзувавши |