заковика
ЗАКОВИКА, и, ж., розм. Перешкода, перепона у чому-небудь; трудність. - Нам, розумієш, треба тільки обміркувати все з пресом. Тут у нас буде головна заковика (Коп., Земля.., 1957, 67); - Оце так заковика, - розгубився Хома (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 191); - Треба, Харитоне, допомогти вчителеві. Велике ж діло робить. Важко йому самому.. А в нас ще з дровами заковика. Підкинути б трохи (Речм., Весн. грози, 1961, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заковика | заковики |
Родовий | заковики | заковик |
Давальний | заковиці | заковикам |
Знахідний | заковику | заковики |
Орудний | заковикою | заковиками |
Місцевий | на/у заковиці | на/у заковиках |
Кличний | заковико | заковики |