законовчитель
ЗАКОНОВЧИТЕЛЬ, ЗАКОНОУЧИТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній школі - викладач закону божого Драбівська школа - будинок непоганий, багата школ тільки сумно мені: ..два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, учителька - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (Вас., IV, 1960, 37); Законовчитель погладив сиву бороду й почав: - Скажи мені, отроче, як читається шоста заповідь (Добр., Ол. солдатики, 1961, 24); В присутності всіх панів-учителів законоучитель мав читати вголос один розділ із святого письма (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | законовчитель | законовчителі |
Родовий | законовчителя | законовчителів |
Давальний | законовчителеві, законовчителю | законовчителям |
Знахідний | законовчителя | законовчителів |
Орудний | законовчителем | законовчителями |
Місцевий | на/у законовчителі | на/у законовчителях |
Кличний | законовчителю | законовчителі |