закубрювати
ЗАКУБРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУБРИТИ рю, риш, док., перех., рідко. Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь. - Виходів з гаваней тільки два. А закубрюємо ми.. всі чотири гавані (Смолич, V, 1959, 474); [Лотоцька:] Він може справді таки.. заткнути вікна шинелями або прозодежею герметично закубрити... (Мик., І, 1957, 210).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закубрюю | закубрюємо |
2 особа | закубрюєш | закубрюєте |
3 особа | закубрює | закубрюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закубрюватиму | закубрюватимемо |
2 особа | закубрюватимеш | закубрюватимете |
3 особа | закубрюватиме | закубрюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закубрював | закубрювали |
Жіночий рід | закубрювала | |
Середній рід | закубрювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закубрюймо | |
2 особа | закубрюй | закубрюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закубрюючи | |
Минулий час | закубрювавши |