закутень
ЗАКУТЕНЬ, тня, ч., розм. 1. Віддалене, малопомітне місце.
2. перен. Місцевість, віддалена від великого адміністративного і культурного центру; глушина. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Сл. Гр.)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закутень | закутні |
Родовий | закутня | закутнів |
Давальний | закутневі, закутню | закутням |
Знахідний | закутень | закутні |
Орудний | закутнем | закутнями |
Місцевий | на/у закутні | на/у закутнях |
Кличний | закутню | закутні |