замугикати
ЗАМУГИКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Почати мугикати, стиха, невиразно наспівувати. Дід знов заходився стругати, і сам незчувся, як замугикав старечим голосом якоїсь пісні (Н.-Лев., IV, 1956, 212); Михайло замугикав свою улюблену пісню (Досв., Вибр., 1959, 161).
2. Почати вимовляти «гм», «мг» і т. ін. Петро Григорович багатозначно замугикав від задоволення і переможно глянув на Тарновського (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 175).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замугикаю | замугикаємо |
2 особа | замугикаєш | замугикаєте |
3 особа | замугикає | замугикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замугикав | замугикали |
Жіночий рід | замугикала | |
Середній рід | замугикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замугикаймо | |
2 особа | замугикай | замугикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замугикавши |