занесений
ЗАНЕСЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до занести 1-5. Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави.. З яких степів і якими вітрами занесені й посіяні тут, на високій горі, її зерна? (Гончар, III, 1959, 62); Нараз з підлоги підводиться скуйовджена постать цигана, і в його занесеній руці блискає ніж (Кол., Терен.., 1959, 367); Перед нами снігом занесений степ, села, хутори... (Головко, І, 1957, 64); // занесено, безос. присудк. сл. Скотина третій день не напована: глибоко водопій занесено (Мирний, III, 1954, 10).
2. прикм., рідко. Те саме, що запозичений.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занесений | занесена | занесене | занесені |
Родовий | занесеного | занесеної | занесеного | занесених |
Давальний | занесеному | занесеній | занесеному | занесеним |
Знахідний | занесений, занесеного | занесену | занесене | занесені, занесених |
Орудний | занесеним | занесеною | занесеним | занесеними |
Місцевий | на/у занесеному, занесенім | на/у занесеній | на/у занесеному, занесенім | на/у занесених |