запитальний
ЗАПИТАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний. Час від часу кидав [Іван] запитальний погляд у бік Сеспеля (Збан., Сеспель, 1961, 288); Неважко перевірити на слух мелодію цих двох основних мовних інтонацій - запитальну, на підвищенні тону, і стверджуючу, на пониженні (Худ. чит.., 1955, 44); // спец. Який містить у собі низку питань. Запитальний листок.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запитальний | запитальна | запитальне | запитальні |
Родовий | запитального | запитальної | запитального | запитальних |
Давальний | запитальному | запитальній | запитальному | запитальним |
Знахідний | запитальний, запитального | запитальну | запитальне | запитальні, запитальних |
Орудний | запитальним | запитальною | запитальним | запитальними |
Місцевий | на/у запитальному, запитальнім | на/у запитальній | на/у запитальному, запитальнім | на/у запитальних |