заплямувати
ЗАПЛЯМУВАТИ, ую, уєш і розм., ЗАПЛЯМИТИ, млю, миш; мн. заплямлять; док., перех. 1. Забруднити, вкривши плямами що-небудь. Так заплямив, що й не відмивається (Сл. Гр.); * Образно. [Микита:] Прости, мій отче. Зараз я згадав Великий гріх, яким пергамент чистий Свого життя заплямив Ярослав (Коч., III, 1956, 15).
2. перен. Зганьбити, ославити кого-, що-небудь. Хоч бідний він чоловік, проте не заплямує на старість своє ім'я за якихось там двадцять карбованців (Вас., 1, 1959, 144); - Ось що, Миколо, - сказала Ніна, - ти заплямував увесь клас, піонерський загін (Донч., V, 1957, 455); Стій несхитно в бою, ..щоб совість нічим не заплямить свою (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249).
3. перен. Те саме, що затаврувати. Ленін заплямував американський імперіалізм як ката і душителя російської свободи, як жандарма народів Європи (Біогр. Леніна, 1955, 210); [Бережний:] Хто там хоче замовчати мою роль?.. [Ружевський:] Не замовчати, а ..заплямити її (Мик., І, 1957, 388).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заплямую | заплямуємо |
2 особа | заплямуєш | заплямуєте |
3 особа | заплямує | заплямують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заплямуватиму | заплямуватимемо |
2 особа | заплямуватимеш | заплямуватимете |
3 особа | заплямуватиме | заплямуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заплямував | заплямували |
Жіночий рід | заплямувала | |
Середній рід | заплямувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заплямуймо | |
2 особа | заплямуй | заплямуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заплямуючи | |
Минулий час | заплямувавши |