застарілий
ЗАСТАРІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до застаріти; // у знач. прикм. Не годилося б.. в'язати оцей застарілий реп'ях в один букет з пахучими польовими квіточками (Мирний, V, 1955, 391); Тягар турбот потьмарив застарілі їхні обличчя (Довж., III, 1960, 164).
2. у знач. прикм. Який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам. - Годі вам розказувати детально про боротьбу, яку я зчинив з собою, з своїми звичками, застарілими поглядами (Коцюб., І, 1955, 260); Застаріле устаткування; Застарілі норми.
3. у знач. прикм. Задавнений, невиліковний (про хворобу). Багато людей приїздило до Мориниці з надією вилікувати свої застарілі недуги (Вільде, Сестри.., 1958, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застарілий | застаріла | застаріле | застарілі |
Родовий | застарілого | застарілої | застарілого | застарілих |
Давальний | застарілому | застарілій | застарілому | застарілим |
Знахідний | застарілий, застарілого | застарілу | застаріле | застарілі, застарілих |
Орудний | застарілим | застарілою | застарілим | застарілими |
Місцевий | на/у застарілому, застарілім | на/у застарілій | на/у застарілому, застарілім | на/у застарілих |
застаріти
ЗАСТАРІТИ див. застарівати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застарію | застаріємо |
2 особа | застарієш | застарієте |
3 особа | застаріє | застаріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застарів | застаріли |
Жіночий рід | застаріла | |
Середній рід | застаріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застаріймо | |
2 особа | застарій | застарійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | застарівши |