застійний
ЗАСТІЙНИЙ, а,е. 1. Стос. до застою. Дорогою худоба води у ставку не п'є, бо там застійна вода, тхне болотом (Горд., Цвіти.., 1951, 36).
2. Який існує постійно або протягом тривалого часу. При порушенні балансу основних нервових процесів.. відбувається порушення супідрядної діяльності різних центрів, а звідси можливе виникнення застійних осередків збудження, які дають гіпертонічні або гіпотонічні реакції (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застійний | застійна | застійне | застійні |
Родовий | застійного | застійної | застійного | застійних |
Давальний | застійному | застійній | застійному | застійним |
Знахідний | застійний, застійного | застійну | застійне | застійні, застійних |
Орудний | застійним | застійною | застійним | застійними |
Місцевий | на/у застійному, застійнім | на/у застійній | на/у застійному, застійнім | на/у застійних |