захланний
ЗАХЛАННИЙ, а, е, діал. Жадібний. Захланному Микиті жаль було нагарбаних у селі грошей (Козл., Ю. Крук, 1957, 507); Татарський хан з захланною ордою, Здолавши далеч степових доріг, Своє шатро поставив під скалою, Але пройти за перевал не міг (Перв., II, 1958, 97);//Ненажерливий. Ще як було воно миршавим сліпеньким цуценятком, то, як і всі, годувалося маминим молоком. Захланне було воно, пискляве (Мельн., До раю.., 1961, 5); // до чого. Завзятий. Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відстати від захланної до праці ланкової (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захланний | захланна | захланне | захланні |
Родовий | захланного | захланної | захланного | захланних |
Давальний | захланному | захланній | захланному | захланним |
Знахідний | захланний, захланного | захланну | захланне | захланні, захланних |
Орудний | захланним | захланною | захланним | захланними |
Місцевий | на/у захланному, захланнім | на/у захланній | на/у захланному, захланнім | на/у захланних |