заціплений
ЗАЦІПЛЕНИЙ, ЗАЦІПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заціпити. З заціпленими зубами і з темною злобою в душі вийшов ключник із тюремного будинку (Фр., II, 1950, 283); Сніг лягав (так м'яко-м'яко танув...) На заціплений в руках наган, На червоно-чорну рану (Еллан, І, 1958, 76); * Образно. - Про що думав цей дивний чоловік?..- виринули в моїй голові думки і, мабуть, одразу згасли, не знайшовши відповіді, заціпнуті обіймами сну... (Досв., Вибр., 1959, 419).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заціплений | заціплена | заціплене | заціплені |
Родовий | заціпленого | заціпленої | заціпленого | заціплених |
Давальний | заціпленому | заціпленій | заціпленому | заціпленим |
Знахідний | заціплений, заціпленого | заціплену | заціплене | заціплені, заціплених |
Орудний | заціпленим | заціпленою | заціпленим | заціпленими |
Місцевий | на/у заціпленому, заціпленім | на/у заціпленій | на/у заціпленому, заціпленім | на/у заціплених |