зачеплення
ЗАЧЕПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зачепити2 1 і зачепитися2. В косозубих колесах.. зачеплення зубців відбувається плавно (Практ. з машинозн., 1957, 198); На одному з торців різця наносять зубці, які входять у зачеплення з відповідними зубцями за державці (Різальні інстр.., 1959, 62).
2. техн. Пристрій, признач. для зачіплювання. Еластична муфта з внутрішнім зубчастим зачепленням служить для з'єднання вертикальних і горизонтальних валів як з нормальним, так і з великим кутовим зміщенням (Наука.., 6, 1956, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зачеплення | зачеплення |
Родовий | зачеплення | зачеплень |
Давальний | зачепленню | зачепленням |
Знахідний | зачеплення | зачеплення |
Орудний | зачепленням | зачепленнями |
Місцевий | на/у зачепленні | на/у зачепленнях |
Кличний | зачеплення | зачеплення |