зашпори
ЗАШПОРИ, рів, мн., розм. 1. Гострий біль від морозу, холоду. Зима! Кого не чарувала її казкова краса, кому не пам'ятне галасливе качання снігової баби, де - і радість першого снігу, і зашпори в руках (М. Ол., Леся, 1960, 41).
Зашпори зайшли (позаходили) - з'явилося відчуття гострого болю від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг). Як зайшли ж мені зашпори - і матінечко й ріднесенька! - думала і нігті поодскакують (Тесл., Вибр., 1936, 60); [Сашко:] Дуже болять ноги, бабусю? [Мотря:] Уже одходять. Зашпори зайшли, а я подумала, що обморозила (Мороз, П'єси, 1959, 15);
Зашпори відійшли (одійшли) - припинився біль від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг).- Форель водиться тільки в гірських ріках, ..- оповідала Устина, зливаючи йому на руки холодну воду, щоб одійшли зашпори (Чорн., Потік.., 1956, 116).
2. перен. Переживання, страх, душевний біль. [Рокота:] Мовчи, Худолію! Та невже меж юнаками не знайдеться такого, щоб нагнав борцеві зашпорів? (Кроп., V, 1959, 75); Горпищенко при згадці про старшу дочку, в якої заміжжя склалось не зовсім вдало, спохмурнів. - Рано патякати про весілля. Ще від тієї зашпори не відійшли (Гончар, Тронка, 1963, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зашпори | |
Родовий | зашпорів | |
Давальний | зашпорам | |
Знахідний | зашпори | |
Орудний | зашпорами | |
Місцевий | на/у зашпорах | |
Кличний | зашпори |